Русин чĕлхи
«Википеди» ирĕклĕ энциклопединчи материал
| Русин диалекчĕ | |
|---|---|
| Тăван ят: | Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык |
| Патшалăхсем: | Украина, Словаки, Польша, Венгри, Румыни, Хорвати, Серби |
| Официаллă статус: | Воеводина |
| Калаçакансен пур йышĕ: | ~ 610 000[1] |
| Классификаци | |
| Категори: | Еврази чĕлхисем |
| Инди-европа чĕлхисем | |
| Çырулăх: | Кириллица |
| Чĕлхе кодĕсем | |
| ISO 639-1: | |
| ISO 639-2: | sla |
| ISO 639-3: | rue |
| Çавăн пекех пăхăр: Проект:Лингвистика | |
Русин чĕлхи, (руська бесіда, руски язик}}) — тухăç славян чĕлхи.
Тупмалли |
[тӳрлет] Кун-çулĕ
Карпат-русин диалекчĕсем тухăç славян шутне кĕреççĕ те украин диалект континуумĕ (унăн анăç пайĕ) пулаççĕ.
[тӳрлет] Этноним
[тӳрлет] Алфавитсем
- (вариантсем)
[тӳрлет] Чĕлхе тĕслĕхĕсем
- Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує» (паннони русин чĕлхин бачван-срем диалекчĕпе çырнă текст, чĕлхепе словак чĕлхин шариш-прешов диалектне çывхарса пырать, «Руска Матка» сайтран куçарса илнĕ).
- Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющік. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій двадньовій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвом: «Габура співає і шпортує.» (чи анăç — лемков-прешов диалекчĕпе, Словакире кодифициленĕ).
- Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомины давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно-суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує». (çав текстах, лемков-горлица диалекчĕпе, Польшăра кодифициленĕ).
- Того року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющік. Щирі слова подяки й гордості за поширення доброї слави свого села, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на дводенному культурно-суспільному і спортивному святі, яке відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує» (çав текстах литература украинла).
- В том же году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском правлении в Габуре 8 июля 2006 года приветствовал на родной земле староста села М. Ющик. Искренние слова благодарности и гордости за распространение доброй славы своего села, приветствие долго не виденных земляков, воспоминания о давних временах, о Габуре, о семье и традициях имели место не только на встрече земляков, но и на двухдневном культурно-общественном и спортивном празднике, состоявшемся под названием: «Габура поёт и занимается спортом» (Русский перевод текста).
[тӳрлет] Каçăсем
- Абони А. Данные к истории русинского языка
- Лемковский говор (на укр.)
- Cерболужицкий (серболужицкие) и русинский(русинские)языки: к проблематике их сравнительно-исторической синхронности и общности. В сборнике: Исследование языков в русле традиций сравнительно-исторического и сопоставительного языкознания, инф. материалы и тезисы докладов, Москва, издательство МГУ, 2001, ISBN 5-211-04448-7
- Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию. — Минск, 1989. — С. 132—135
- Мусорин А. Ю. Из наблюдений над лексикой русинского языка//Актуальные проблемы словообразования и лексикологии. — Вып. Х. — Новосибирск, 2007. — С. 332—336
- др Свен Ґуставсон.РУСКИ ЯЗИК У ЮГОСЛАВИІ — ДИЯХРОНИЯ И СИНХРОНИЯ
- Супрун А.Е. Введение в славянскую филологию - Минск, 1989. - С. 132-135
[тӳрлет] Асăрхавсем
[тӳрлет] Вуламалли
| Славян чĕлхисем | |
|---|---|
| Хĕвел тухăç |
авалхи новгород † • авалхи вырăс † • хĕвел анăç вырăс † |
| Хĕвел анăç | лужица: (тури • анатри) • кашуб • поляк (диалекчĕсем • силез) • словак • чех |
| Кăнтăр |
ватă славян † • чиркӳ славян • славян-серб † |
| Урăххисем |
литература микрочĕлхисем • хутăш чĕлхесем: балачка, суржик, трасянка |
| Ку статьяна çырса пĕтермелле, е анлăрах ăнлантарса памалла. Эсир ăна тӳрлетсе, хыпара хушса çырса пулăшма пултаратăр. |