Ботаника

«Википеди» ирĕклĕ энциклопединчи материал

Ботаника


Тĕпчев объекчĕсем

Ӳсентăрансем · Нальă
Кăмпасем тата ур.

Ботаника уйрăмĕсем

Альгологи · Ӳсентăрансен анатомийĕ · Бриологи · Геоботаника · Ӳсентăрансен географийĕ · Дендрологи · Диаспорологи · Карпологи · Лихенологи · Микогеографи · Микологи · Ӳсентăрансен морфологийĕ · Палеоботаника · Палинологи · Ӳсентăрансен систематики · Ӳсентăрансен физиологийĕ · Фитопатологи · Флористика · Ӳсентăрансен экологийĕ · Этноботаника

Паллă ботаниксем

Теофраст
Жозеф Питтон де Турнефор
Карл Линней
Адольф Генрих Густав Энглер
Армен Леонович Тахтаджян

Истори

Ботаника историйĕ
Ботаникăпа çырнă паллă кĕнекесем
Ботаника капăрлатăвĕ

Ку терминăн урăх пĕлтерĕшсем пур, Ботаника (пĕлтерĕшсем) пăхăр.
Ботаника

Ботаника (ав.гр. βοτανικός — «ӳсентăрансем», βοτάνη — «курăк, ӳсентăран») — ӳсентăрансем çинчен ăнлантаракан ăслăх, биологи уйрăмĕ.

Тĕпчев ĕç-пуçĕ[тӳрлет | кодне тӳрлет]

Вуламалли[тӳрлет | кодне тӳрлет]

  • Очерки по истории русской ботаники. — М., 1947.
  • Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь, сост. С. Ю. Липшиц, т. 1—4. — М., 1947—1956.
  • Базилевская Н. А., Мейер К. И., Станков С. С., Щербакова А. А. Выдающиеся отечественные ботаники. — М.: Гос. учебно-пед. изд-во Мин. просв. РСФСР, 1957.
  • Развитие биологии в СССР. — М., 1967, с. 21—158, 695—709.
  • Базилевская Н. А., Белоконь И. П., Щербакова А. А. Краткая история ботаники. — М., 1968.
  • Щербакова А.А. История ботаники в России до 60-х гг. XX века (додарвиновский период). — Çĕн Çĕпĕр: "Наука", 1979. — 3250 экз.
  • Möbius М. Geschichte der Botanik. — Jena, 1937.
  • Reed Н. S. A short history of the plant sciences. — Waltham (Mass.), 1942.
  • Barnhart J. Н. Biographical notes upon botanists, v. 1-3. — Boston, 1966.

Пĕрлехи ĕçсем[тӳрлет | кодне тӳрлет]

  • Ботанический атлас / под ред. Б. К. Шишкина. — М. — Л., 1963.
  • Жуковский П. М. Ботаника, 4 изд. — М., 1964.
  • Ботаника / под ред. Л. В. Кудряшова, 7 изд., т. 1. — М., 1966.
  • McLoan R. С., Ivimey-Cook W. R. Textbook of theoretical botany, v. 1—3. — L., 1951—1967.
  • Němec В., Pastyrik L. Všeobecná botanika, 3 vyd. — Bratislava, 1963.
  • Sinnott E.-W., Wilson K. S. Botany: principles and problems, 6 ed. — N. Y., 1963.
  • Guttenberg Н. Lehrbuch der allgemeinen Botanik, 6 Aufl. — B., 1963.
  • Encyclopédie du monde végétal. Dir. F. Vallardi, t. 1—3. — P., 1964.
  • Botanika, red. K. Steckiego. — Warsz., 1966.
  • Lehrbuch der Botanik für Hochschulen, 29 Aufl. — Jena, 1967.
  • H ll J. B. Botany, 4 ed. — N. Y., 1967.

Сăмахсарсемпе хыпар кĕнекисем[тӳрлет | кодне тӳрлет]

  • Викторов Д. П. Краткий словарь ботанических терминов, 2 изд. — М.—Л., 1964.
  • Словник — довідник з ботаніки, за ред. I. П. Білоконя, О. Л. Липи. — К., 1965.
  • Font у Quer P. Diccionario de botanica. — Barcelona, 1953.
  • Usher G. A dictionary of botany. — L., 1966.
  • Schubert R., Wagner G. Pflanzennamen und botanische Fachwörter, 4. Aufl. — Radebeul, 1967.
  • Uphof J. C. The dictionary of economic plants, 2 ed. — Würzburg, 1968.

Библиографи[тӳрлет | кодне тӳрлет]

  • Лебедев Д. В. Введение в ботаническую литературу СССР. — М.—Л., 1956.
  • Левин В. Л. Справочное пособие по библиографии для биологов, гл. 7. — М.— Л., 1960.
  • Fortschritte der Botanik, Bd 1—, B., 1932— (Ежегодные обзоры мировой ботанической литературы).

Каçăсем[тӳрлет | кодне тӳрлет]

Çавăн пекех пăхăр[тӳрлет | кодне тӳрлет]